Внутрішнє утеплення цегляних стін: інструменти, матеріали, особливості

Цегла має високу теплопровідність, саме тому вдома з даного матеріалу вимагають додаткового утеплення після завершення забудови. Можна проізвестінаружі або зсередини, допустимо використовувати і обидва варіанти теплоізоляції. Це дозволить виключити вогкість і холод в будинку, а також допоможе скоротити витрати на оплату опалювальних ресурсів.

При будівництві цегельного будинку слід знати, що він має низьку теплопровідність і вимагає утеплення.

Технологія утеплення стін зсередини приміщення передбачає необхідність вибору такого матеріалу для проведення робіт, який володіє мінімальними показниками паропроникності і вологопоглинання. Облаштовуючи теплоізоляційну захист, потрібно забезпечити відсутність стиків, так як через них конденсат буде надходити в приміщення. Таким характеристиками не відповідає коркове покриття, ГКЛ і т.п.

При утепленні стін необхідно обов’язково використовувати матеріал для пароізоляції.

Особливість технології утеплення стін зсередини споруди полягає в тому, що домогтися ефективності утеплювача можна при сухій стіні. Утеплювач повинен бути використаний разом з гідро- і пароізоляцією, шари яких будуть відділяти стіну від внутрішнього простору кімнати. Ізолятор потрібно вибирати з того розрахунку, що він повинен мати особливості високого ступеня вологостійкості і мінімальної паропроникності. В якості одного з універсальних засобів, яке здатне відповідати всім вищеописаним особливостям, може виступити облаштування другої стіни, яка стане розташовуватися всередині приміщення. При цьому внутрішню стіну належить щільно стикувати з зовнішньої або розташовувати її на деякому віддаленні, забезпечуючи наявність повітряного зазору і шару утеплювача в ролі буфера. Якщо вирішили взяти за основу таку технологію, то варто знати, що зведення стіни призведе до значного зменшення корисної площі кімнати аж до 3-7 м3.

Пінополіуретан для теплоізоляції

Пінополіуретан володіє хорошими теплоізоляційними характеристиками і дозволяє створити вологостійкий бар’єр.

Утеплення цегляних стін можна провести пінополіуретаном, цей матеріал дозволить створити вологостійкий бар’єр з чудовими характеристиками теплоізоляції. Мінус його застосування виражений в методі нанесення. Матеріал представлений спіненої рідиною, яка в досить короткі терміни знаходить міцність. Для формування рівного підстави і забезпечення необхідної товщини застосовувані опалубку і частинами нагнітати піну в необхідний простір. Застосування каркасів, які використовуються в процесі зовнішнього утеплення або теплоізоляції стельових перекриттів, буде неможливо.

Після облаштування всієї поверхні ізоляційного шару потрібно монтувати гідро- і парозахисту. Для цього необхідно запастися поліетиленовою плівкою, яка фіксується до сусідніх стін, стелі й підлоги за допомогою рейок, додаткове кріплення слід здійснити шляхом застосування герметика, замінити який можна мастикою.

З тієї причини, що пінополіуретан характеризується незначною щільністю і міцністю, подальше проведення обробки з використанням накладення штукатурки і кріплення фінішної облицювання буде неможливим.

Схема утеплення стін зсередини пінополіуретаном.

Для здійснення перерахованих робіт належить облаштувати додаткову стіну з гіпсокартону. ГКЛ потрібно буде встановлювати на каркасі, елементи якого повинні бути укріплені тільки на сусідні стіни, підлогу і стелю. У цьому випадку точка роси опиниться на стику стіни і утеплювача або в товщі утеплювача. З тієї причини, що повітря не матиме доступу, а матеріал характеризується паронепроникністю, конденсат там утворюватися не буде.

Для втілення вищеописаної технології утеплення стін буде необхідно підготувати наступні матеріали й інструменти:

  • рейки;
  • герметик;
  • гіпсокартон;
  • пінополіуретан;
  • гідроізоляція;
  • пароізоляція;
  • утеплювач.

Облаштування подвійний стіни

Монтаж другої стіни може дозволити провести після здійснення утеплення нормальну обробку. Для спорудження такої системи можна застосувати гіпсокартон. Як альтернативне рішення можна спорудити стіну в півцеглини. Теплоізолятор при цьому потрібно кріпити на поверхню фальшстени. Подібний варіант буде забезпечувати приміщення теплом в сильні морози, запобігаючи руйнуванню і освіту вологи в стіні. Однак стіна – це і величезні грошові витрати на електрику. Це пояснюється тим, що обігріватися буде не обсяг повітря в приміщенні, а вулиця.

Застосування ППС і ЕППС

Схема утеплення стіни пінополістиролом.

Стіни можна утеплити і пінополістиролом, незважаючи на те що він не дуже підходить для проведення внутрішньої теплоізоляції будівель. З цієї причини необхідно приділити особливу увагу його установці. Цей утеплювач представляє рівні полотна, виконані з щільного матеріалу. Як правило, листи мають вигляд квадрата або прямокутника, стандартний розмір сторони першого з яких може дорівнювати 100 мм, тоді як габарити прямокутника обмежені 100х50 мм. Це вказує на те, що монтаж неодмінно спричинить утворення стиків між полотнами. Виключити цю проблему повністю не вийде, тому при установці матеріалу потрібно слідувати завданню найбільш щільного підгону листів. Торці по сусідству розташованих полотен потрібно ретельно обробляти герметиком.

При утепленні стін пінопластом суміш для кріплення матеріалу слід наносити окремими ділянками. Даний варіант кріплення матеріалу на поверхню цегляних стін не є гідною кандидатурою, так як це стане причиною утворення повітряних камер, в яких буде накопичуватися волога. В результаті вода вийде через щілини, виявиться у внутрішньому просторі кімнати, це спричинить псування зовнішнього вигляду фінішної обробки і освіту і подальший розвиток грибка.

Схема утеплення стін пінопластом.

Технологія утеплення в цьому випадку передбачає нанесення складу одним шаром на лист, що дозволить отримати щільне зчеплення з поверхнею за площею полотна. Внутрішнє утеплення при цьому має супроводжуватися підготовкою матеріалу, його потрібно обробити голчастим валиком. Особливо такий вплив на матеріал стосується випадку з Піноплекс. Утеплення цегляних стін в даному випадку має проводитися після вирівнювання стін. При цьому не варто використовувати цементно-піщаний розчин. Відмінно підійдуть суміші, що утворюють вологозахищений шар.

Не рекомендується використовувати анкерні кріплення, якими фіксується пінопласт, так як точки установки кріплень стануть місцем освіти негерметичних переходів на всьому шарі утеплювача. Якщо в подальшому пінопласт планується вкривати армуючої сіткою і штукатурити, то краще посилити конструкцію за допомогою Т-подібних профілів. Їх необхідно завести між пінопластом і зміцнити зверху і знизу до стелі й підлоги.

Особливості проведення утеплення стін

Для того, щоб просушити стіни, необхідно використовувати теплову гармату.

Технологія утеплення передбачає проведення робіт виключно в теплу пору. Більш того, необхідно вибрати період, позбавлений опадів і підвищеної вологості. Стіни перед початком робіт повинні бути ретельно просушені. Для того щоб якомога швидше почати внутрішнє утеплення, сушити стіни можна за допомогою теплової гармати, підійдуть для цього і обігрівачі. Ці прилади знизять вологість до мінімуму. Важливо ще й привести стіну в нормальний стан. Утеплення може бути розпочато після усунення всіх старих покриттів. Від штукатурного шару краще позбутися аж до самої основи, щоб виявилася видна цегляна кладка або бетонна плита. Внутрішнє утеплення не можна починати, якщо стіни мають на поверхні бруд. Для її усунення можна використовувати пилосос або звичайний віник. Особливу увагу потрібно приділити тим місцям стін, де протягом тривалого періоду зберігалася вогкість, яка спричинила утворення грибка. Жодна стіна перед початком утеплення не повинна залишатися не покритій антисептиками, потім підставу можна прогрунтувати. Після завершення кожного етапу потрібно залишати поверхні для повного висихання.

Утеплення повинно проводитися після грунтування за допомогою складу, який здатний проникати вглиб стіни. Якщо в ролі основного матеріалу для утеплення передбачається використовувати пінопласт, стіна повинна бути покрита штукатуркою і вирівняна розчинами, в складі яких є гидрофобизатор або готові суміші для роботи в просторі ванних кімнат. Утеплення пінопластом має бути здійснено по поверхні з мінімальними перепадами, величина яких не перевищує 10 мм. Утеплення не слід починати, поки штукатурка не висохне, на що піде кілька днів. Якщо навіть утеплення потрібно завершити якомога швидше, впливати на сиру штукатурку гарячим повітрям не варто. Після вона повинна бути прогрунтована. Цей етап не потрібно проводити, коли процес утеплення буде здійснюватися на бетонних поверхнях, які і без того характеризуються рівністю. Все, що необхідно зробити, додатково обробити стики влагоустойчивим складом, мастикою або герметиком. Після цього допустимо приступати до процесу утеплення.

Якщо утеплювати стіни зсередини вирішено за допомогою зведення другої внутрішньої стіни, між стіною і утеплювачем потрібно залишити зазор, ширина якого повинна бути дорівнює межі в 2-5 см. При застосуванні пінополістиролу, який відрізняється високим ступенем щільності, допустимо провести тільки його армування, в процесі чого належить використовувати сітку і штукатурку. Але якість і довговічність будуть залежати від дотримання технології установки матеріалу.
Утеплення стін зовні у всіх випадках краще теплоізоляції стін з внутрішньої сторони будівлі. Обумовлено це деякими причинами, перша з яких виражається тим, що зовнішнє утеплення не скорочує корисної площі кімнат. Крім того, зовнішнє утеплення виносить точку роси за межі будівлі, чого не можна сказати про альтернативний внутрішньому утепленні. Однак є випадки, коли зовнішнє утеплення неможливо.

Ссылка на основную публикацию