Ультразвукова дефектоскопіяУльтразвуковая дефектоскопія

Багато людей чули термін «ультразвукова дефектоскопія», але лише деякі з них знають, що він означає. Що ж це таке, і для чого це потрібно – відповіді на всі ці питання далі.

Ультразвукова дефектоскопія – для чого вона потрібна?

За допомогою даного методу здійснюється ультразвуковий контроль якості і цілісності виробів зі сталі низьколегованого типу, а також – що містять малу кількість вуглецю, а також – сплавів з алюмінію і міді з використанням ультразвукових коливань. Ці коливання утворює дефектоскоп, їх частота становить від 0,5 до25 МГц. При здійсненні такої перевірки виріб не руйнується. Даний метод також може використовуватися для перевірки неметалевих виробів.

Як це працює?

У процесі перевірки на наявність дефектів через виріб пропускають ультразвукові хвилі. При відсутності тріщин вони рухаються по прямій траєкторії. Якщо ж дефекти є, траєкторія руху змінюється відповідним чином. Також змінюється і інтенсивність руху звукової хвилі.

В процесі роботи дефектоскоп створює ультразвукові хвилі, а потім приймає і фіксує сигнал, відбитий від поверхні, що перевіряється вироби. Далі пристрій визначає, де саме знаходиться виявлений дефект.

Види неруйнівного контролю з використанням ультразвукової дефектоскопії

На даний момент існує два види методів контролю неруйнівного типу. Детальніше про це – далі.

Пасивні методи мають на увазі лише прийом сигналу, який свідчить про наявність дефекту. До таких методів можна віднести:

  • вібраційно-діагностичний;
  • шумодіагностіческій;
  • акустико-емісійний;

Активні методи це методи, під якими мається на увазі прийом і випромінювання ультразвукових хвиль. До таких методів належать:

  1. Відлуння-дзеркальний – має на увазі використання пари перетворювачів з одного боку перевіряється деталі. Даний метод використовується переважно при перевірці деталі на наявність тріщин і інших дефектів, розташованих перпендикулярно перевіряється поверхні.
  2. Відлуння-імпульсний – використання даного методу передбачає створення хвиль за допомогою перетворювача, який потім приймає сигнали про дефекти.
  3. Дифракційно-тимчасовий – при його використанні 2 перетворювача розташовуються один навпроти іншого з одного боку деталі, яка проходить перевірку. При виявленні будь-якого дефекту з гострими краями хвилі діфрагіруют на цих краях, відбиваючись при цьому в усіх напрямках, в тому числі – їх відображення надходить і на приймач.
  4. Дельта-метод – ефективний для пошуку дефектів, розташованих нетиповим для них чином (вертикально). Схожий з методом дзеркальним, але відрізняється від останнього способом відображення хвиль від тріщини, а також – схемою прийняття сигналу про наявність такої.
  5. Ревербаціонний – грунтується на поступовому згасанні сигналу в області контролю. Може застосовуватися при перевірці якості двошарової конструкції. В процесі роботи, в разі виявлення дефекту, що надходить енергія буде частково переходити з одного шару на другий, завдяки чому ревербація буде на порядок знижена.
  6. Акустична мікроскопія – використовується для виявлення дефектів розміром в десяті частки мм.
  7. Когерентний – схожий з Ехо-імпульсивним.
  8. Тіньовий – має на увазі використання двох перетворювачів, розташованих на 1 осі, по різні боки перевіряється вироби.
  9. Дзеркально-тіньовий – може застосовуватися для перевірки виробів, які мають 2 паралельні сторони. При цьому дефектоскоп фіксує сигнали, відбиті від протилежної грані деталі. Якщо відображені коливання пропадають, значить, у виробі є дефект.
  10. Тимчасово-тіньової – має на увазі запізнювання імпульсу через часу, який витрачається при обході останнім виявленого дефекту.
  11. Метод багаторазового тіні – при його використанні імпульс проходить через поверхні виробу не 1, а кілька разів.
  12. Відлуння-наскрізний – має на увазі використання 2-х перетворювачів, розміщених в різних сторонах вироби, один навпроти іншого.
  13. Велосіметріческій – грунтується на фіксуванні швидкості руху хвиль пружного типу при виявленні дефекту.
  14. Ревербаціонно-наскрізний – схожий з методом багаторазової тіні і ревербаціонним.
  15. інтегральний
  16. Локальний (як і попередній може ставитися до методу, заснованому як на власних, так і на вимушених коливаннях).
  17. Акустико-топографічний (метод вимушених коливань).
  18. Імпедансні методи – мають на увазі застосування контактного імпедансу, поздовжніх, або вигинистих хвиль.

Переваги та недоліки дефектоскопії ультразвукового типу

Як було згадано вище, при перевірці виробів з використанням даного методу воно не пошкоджується, крім того, перевірка проходить досить швидко. ще один плюс, це своєрідна універсальність методу. Таким чином, можна перевіряти якість виробів, виконаних не тільки з металу, а й з інших матеріалів. Вартість даного методу є порівняно низькою, а його застосування максимально безпечним.

Як основний недолік даного методу, можна виділити складності, пов’язані з підготовкою поверхні виробу. Також неможливо дізнатися розміри виявленого дефекту. Не рекомендується використовувати цей метод перевірки щодо складних за формою виробів, або – деталей малих розмірів. Не піддаються такої перевірки і метали, що мають структуру крупнозернистого типу, а також – складені типи сталей.

Ссылка на основную публикацию