Глиняна штукатурка з піском і кінським гноєм: переваги використання і технологія приготування

При виборі матеріалу для штукатурення стін сучасні домовласники все частіше віддають перевагу глині, оскільки вона має масу переваг перед аналогами і стоїть нарівні з каменем і деревиною в плані екологічності.

Переваги і ключові особливості використання глиняної штукатурки

Стародавні люди обробляли глиною стіни первісних жител, сплетені з гілок верби. Пізніше вони навчилися виготовляти цеглу, а в процесі його експлуатації помітили, що обпалені заготовки відрізняються високою міцністю і служать набагато довше. Сучасні люди все частіше використовують глиняну штукатурку, бажаючи повернутися до екологічного способу обробки житла, випробуваного на протязі багатьох століть. При правильній обробці вона проявляє хорошу адгезію до багатьох матеріалів, а також служить додатковим захисним шаром для деревини та запобігає виникненню парникового ефекту в приміщенні.

Технологія нанесення глини на стіни і стелю передбачає правильну підготовку поверхні, яка істотно відрізняється від загальноприйнятих стандартів. На відміну від цементної, глиняній штукатурці необхідно максимально шорстке підставу. Ідеальним варіантом може служити кладка з саману блоків. Цегла і бетонні блоки досить очистити від обсипаються часток і трохи обробити їх стики, щоб не було ідеально рівній поверхні. На дощаті стіни потрібно нанести обрешітку з дранки.

Приготування глиняної штукатурки

У процесі приготування штукатурки слід враховувати, що навіть видобутий в одному кар’єрі матеріал не завжди однорідний. Існує таке поняття, як жирність глини – саме від цієї характеристики буде залежати склад замісу. Її легко можна визначити – для цього достатньо розвести трохи глини водою, щоб вона ліпилася, але не липнула до рук. З отриманого розчину необхідно скачати кульку діаметром 5 см, покласти його на рівну поверхню і розчавити долонею.

Якщо кулька прийняв форму лінзи з рівними гладкими краями, то глина має високу ступінь жирності. Надмірне розтріскування дослідного зразка з дуже рваними краями свідчить про низький ступінь жирності розчину – така глина вважається худої і не підходить для штукатурення приміщення. Матеріал з оптимальною жирністю повинен давати порівняно невеликі тріщини – для регулювання цієї характеристики потрібно додати в штукатурку річковий пісок або тирсу до отримання потрібного результату. Не варто обробляти стіни занадто жирної глиною, оскільки таке покриття може растрескаться після висихання.

Основними компонентами для первинного покриття є глина, тирса та вода. У розчин для вирівнювання і остаточного штукатурення стін замість тирси слід додати річковий пісок і кінський гній, який необхідно підготувати заздалегідь. В першу чергу потрібно розвести глину у воді до пастоподібного стану, вмішати в неї гній в пропорції 1: 4, а потім додати пісок. Готовність штукатурки можна перевірити шляхом розплющування в руках маленького кульки з замісу. Якщо краї вийшла коржі НЕ порізані глибокими тріщинами, значить штукатурка готова. Розчин повинен бути в міру густим, щоб добре прилипав до поверхні.

Для обробки стін можна використовувати тільки кінський гній, причому тварини повинні харчуватися свіжою травою, а не соломою. Його слід вимочити протягом 1-2 тижнів для отримання однорідної пастоподібної маси без щільних згустків. Гній бажано заготовити восени, оскільки він не має терміну придатності і до весни його властивості покращаться. Перед використанням такої штукатурки люди часто задаються питанням про те, чи не буде неприємного запаху в приміщенні. Насправді в приміщенні буде приємний запах, оскільки кінський гній змінює свої властивості в процесі вимочування.

Ссылка на основную публикацию